A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальний заклад позашкільної освіти "Центр дитячої та юнацької творчості "Сузір'я" Хустської міської ради

Розгорнутий конспект заняття

Дата: 07.04.2021 11:35
Кількість переглядів: 272

 

Заняття 18

Тема : « Мої духовні цінності»

Мета: допомогти зрозуміти учням що таке духовні цінності і фор­му­вати їх у їхньому житті.                                                                                              Завдання: виховувати духовні цінності у гуртківців.

Демонстраційний матеріал: таблиця до вправи «Мої цінності».

Обладнання: аркуші паперу, ручки, картки з написами цін­нос­тей, книга П’єра Лефера «Вчитися з життя», роздатковий матеріал       «Най­важливіші цінності справжнього творця свого життя»

                                                  Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

          Педагог. Сьогодні ми будемо говорити про духовні цінності. Є цінності ма­теріальні (прагнення до матеріального достатку: нагромадження грошей, речей тощо) і цінності духовно-моральні (прагнення робити добро, виявляти турботу, співчувати, творити прекрасне тощо).

Інформаційне повідомлення.

          Педагог. Духовність людини – це уміння мріяти, фантазувати, творчо  удос­коналювати світ, прагнучи зробити його кращим. Уміти створити свій внут­рішній світ, не схожий на навколишню дійсністьце один із найваж­ли­ві­ших проявів духовності.

          Духовно розвинена людина – така, яка усвідомлює саму себе і може сві­до­мо керувати своїми вчинками, підпорядковуючи їх нормам моралі та права, спря­мовуючи їх на досягнення суспільно значущих цілей, це людина, внут­ріш­нім регулятором поведінки якої є совість (за висловом класика німецької фі­ло­со­фії ХVІІІ ст. І. Канта – це закон, який живе у нас самих; на думку французького фі­ло­софа ХVІІІ ст. П. Гольбаха – це наш внутрішній суддя).

Духовно розвиненою (або духовно багатою) людиною вважають таку, кот­ра багато знає і ще більше розуміє, у своїй діяльності спирається на по­чут­тя й поняття істини, добра і краси, у якої переважають духовні потреби, якій притаманні безкорисливі почуття любові та милосердя, здатність від­чу­ва­ти свою причетність до людства, співчувати в біді кожній, навіть незна­йо­мій людині.  

Духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моралі належать до сфери цін­ностей. Стимули і причини людської діяльності набувають подальшого роз­витку: потреби, перетворені на інтереси, у свою чергу, «перетво­рю­ють­ся» на цінності. Світ цінностей – це насамперед  світ культури у широкому розумінні, це сфера духовної діяльності людей, їхньої моральної свідомості, уподобань – тих оцінок, якими виражається міра духовного багатства людини.

На перший план тут виступає вже не те, що безумовно необхідне, без чо­го не можна існувати (це вирішується на рівні потреб), не те, що вигідно з по­гляду матеріальних умов життя (це рівень дії інтересів), а те, що відповідає уявленням про призначення людини і її гідність.

Цінності це рівень значущості одного стосовно іншого в певній системі.

Своєрідність духовної діяльності полягає і в тому, що людина, кри­тич­но ставлячись до власного досвіду, власних знань, змінює насамперед себе від­повідно до власних мрій, ідеалів, цілей і мети.

Діяльність душі полягає у самозміні людиною себе, а діяльність тіла – у зміні довкілля.

На основі цих уявлень випливає ставлення людини і до матеріального світу. Вона потребує речей, що є на світі, для свого існування.

Потрібно памятати, що все створене для людини і для служіння їй слу­­жити. Тому людина має стояти понад речами, бути їх паном, а не рабом. Чо­вен не може рухатися, доки він прив’язаний ланцюгом до берега. Аеростат не мо­же злетіти, коли канат тримає його. Людина не вважається вільною, доки за­леж­на від якоїсь речі чи особи. Чим більше дитина має іграшок у своїй скрині, одягу у шафі, аудіо- чи відеокасет, грошей, тим важче їй бути віль­ною. Бути віль­ною від речей – це не що інше, як вживати їх для добра ближ­ніх. Тому не­має поганих речей, людина лише може погано їх використовувати.

          Розгляд життєвих прикладів

          Педагог. Є три особи, що мають автомобіль:

  • злочинець. Він використовує його для того, щоб, обікравши дім, швидко втекти з місця злочину;
  • молодий хлопчина. Він хизується автомобілем перед друзями;
  • лікар, який використовує свій автомобіль, щоб швидко прибути до тих, хто потребує його допомоги.

          Запитання до учнів:

  • Хто з тих трьох є духовною людиною, хто не є рабом автомобіля? (зро­зу­міло, що останній).

          Педагог. Розглянемо ще два промовисті приклади.      

          Перший приклад: Молоді люди весело розважалися, а одна дівчина хо­тіла швидше повернутися додому. Від місця, де відбувалася вечірка, до її до­му було всього 5 км. Один з приятелів згодився її відвезти додому і, бажаючи по­казати свою майстерність, їхав з максимальною швидкістю… До при­зна­ченого місця вони не доїхали, сталася аварія.

          Другий приклад: Автогонщик їде на змагання і, залишившись заночу­ва­ти в готелі, бачить там жінку, яка гірко плаче. Через погану погоду відмі­ни­ли польоти літаків, а вона повинна якнайшвидше привезти ліки для вми­раю­чої дитини. Жінка в розпачі. Автогонщик вирішує допомогти їй. Він на ша­леній швидкості їде через гірський перевал і рятує життя дитини.

          Педагог. Здавалося б, що автогонщик, який звик до перемог, є рабом слави. Але його вчинок говорить про інше. Він є паном і над своїм автомобілем, і над самим собою. Задля добра ближнього він готовий віддати і перше, і друге. Юнак же, про якого йдеться в першому прикладі, ризикує своїм життям і жит­тям інших задля своєї слави. Тому він і є рабом, а не паном.

          Пояснення педагога

           Педагог. Духовний розвиток людини полягає не у відреченні від мате­рі­ального світу, не в погорді ним, але в тому, щоб бути незалежним від нього, щоб бути дійсно паном світу і панувати над ним, а не дозволити панувати сві­ту над собою.

Наші цінності лежать глибоко в свідомості і серці. Вони пов'язані з почуттям самоповаги і турботи. Вони наше найбільше джерело внутрішньої мотивації, відіграють важливу роль у досягненні особистої досконалості.

          Цінності  –  це суворі принципи, які впливають на те, як ми стави­мо­ся до життя, в тому числі до його проблем і труднощів. Від них залежить, як ми підходимо до навчання, своєї роботи, свого сімейного та особистого життя.

          Вони відображають те, ким ми хочемо бути, виконуючи всі ролі свого життя, якою людиною ми хочемо постати перед іншими.

          Наші духовні цінності це принципи, яким ми віддані, ідеали, за якими ми хочемо жити кожен день, за які готові боротися і, можливо, навіть померти.

          Ці цінності надихають нас, стимулюють наше мислення, а не обме­жу­ють. Вони витримали випробування часом і підтримують нас в добрі, важкі й не­певні часи, допомагають нам в неймовірно щасливі хвилини і хвилини гост­рого болю і горя. Це цінності, які стали для нас твердим фундаментом для творення нашого особистого життя.

          Вправа «Мої цінності»

          Педагог. Пропонується кожному учневі вибрати із таблиці 5 ціннос­тей для свого життя.

      Дружелюбність

      Миролюбність

      Холодильник

      Взаєморозуміння

      Духовність

      Любов

      Працелюбність

      Жертовність

          Щедрість

         Здоровя

         Квартира

         Щастя

         Гроші

         Машина

         Милосердя

         Дача

        Терпіння

        Толерантність

        Принциповість

        Щирість

        Відкритість

        Гумор

        Затишок

        Чесність

 

Приклад чітких особистих цінностей

          Педагог. Особиста ефективність і рівновага пов'язані з комплексом чіт­ких особистих цінностей. Наприклад,

          Найважливіші цінності справжнього творця свого життя:

  • Життя. Це подарунок, шанс, який дається лише раз, і треба його про­жи­ти так, щоб «не було боляче за безцільно прожиті роки».
  • Характер. Це стержень, основа нашого життя, яке ми будуємо. Слід при­ді­ляти особливу увагу характеру, весь час працювати над собою, оці­нювати себе, щоб змінити його.
  • Дари і таланти . Ми маємо цінувати і трудитися над розвитком того, що вкла­дено в нас. Дари і таланти людини здатні посадити її з вельможами, зро­бити відомою, великою на землі. А оскільки в неї закладено насіння ве­личі, вона може стати такою.
  • Час. Це найдорожче з усього, що ми маємо на землі. Він даний нам з пев­ною метою. Тому потрібно навчитися використовувати свій час так, щоб ви­конати те, що задумано нами, досягти мети.
  • Люди. Це найбільше багатство у світі. Незалежно від того, бідна людина чи багата  –  вона безцінна. В людину вкладено те, чого немає в жодному ін­шому творінні.
  • Відносини з людьми. Щоб бути успішними в житті, потрібно навчитися пра­вильно будувати взаємини з іншими людьми: поважати інших, ставити їх вище себе, бачити в людях тільки хороше. «Не про себе тільки кожен піклується, але кожен і про інших».
  • Знання. Вони визначають наше життя і  наш успіх. Знання  –  це світло. Ко­ли у людини немає пізнання в області її покликання, вона схожа на то­го, хто ходить з заплющеними очима.
  • Необхідно придбати якомога більше знань, і тоді пізнання дозволить ру­ха­тися вперед.
  • Здоров'я. Наше тіло  –  як храм. Потрібна мудрість: є час для роботи, і є час для відпочинку. Надмірна втома може привести до сумних наслідків.
  • Моя земля. ??Це місце моєї реалізації, моє покликання. У будь-якій землі є «зо­лото», і це «золото» хороше, яке по праву є нашою спадщиною.

Підсумок

          Педагог. Цінностіце наш компас. Вони пов'язані з баченням, допо­магають нам зберегти стратегічний шлях, відрізнити важливі питання від не­важ­ливих і оцінювати потенційні наслідки – побічний ефект – їх дій.

Що­денне втілення в життя духовних цінностей сприятиме вашому зрос­тан­ню, як справжнього творця свого життя.

Завдання

  • Дослідіть себе і з'ясуйте, що являється вашими цінностями.
  • Складіть список із 10 своїх цінностей і доведіть, чому вони є для вас цін­ніс­тю.

 

Використана література:

  1. Губерський Л. В. Людина і світ.  – К. : Знання, 2001.
  2. Ентоні А. Д’Cуза. Сьогоднішні лідери – надія на завтра : наук.-попул. вид. – Львів : Свічадо, 2005. – С. 295 – 296.

 

Рекомендована література:

  1. Християнська етика : посібник для учнів 7 класу / уклад. Вихрущ А., Кар­а­го­дін В., Кухарський В. та ін. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2005.
  2. Кваст  М. Шлях до успіху. – Львів : Свічадо, 2006.
  3. Кіндратович Л.  Я поспішаю жити. – Львів : Свічадо, 2010.
  4. Пронін Є. Вирушаючи у доросле життя. – Львів : Свічадо, 2010.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора