Спортивне орієнтування

Спортивне орієнтування –

це завжди щось нове, цікаве та захоплююче.

Тут не встановлюються рекорди, та бути кращим можна лише тут і зараз. Це вид спорту, у якому гармонічно поєднуються фізичні, розумові та психологічні якості атлета. І саме з ним пропоную познайомитися ближче, бо воно того варте!

Розпочнемо з невеличкого екскурсу в історію. Спортивне орієнтування зародилося у скандинавських країнах у 19-20 ст. і використовувалось як елемент підготовки збройних сил, та згодом змагання почали проводитися і поза армією.
Орієнтування ділиться на види: спортивне орієнтування бігом (СОБ), спортивне орієнтування на лижах (СОЛ), спортивне орієнтування на велосипедах (МТБО), точне орієнтування (ТРО)

Зосередимося на виді ближчому до королеви спорту – спортивному орієнтуванні бігом. А бігають орієнтувальники по лісах, полях, парках та містах. Якщо у легкоатлетів є коло у 200м, або ж кросова траса чи траса по шосе з чітким маркуванням, то орієнтувальник сам обирає свій шлях. На старті атлет отримує карту, де у спеціальних знаках відображена місцевість, місце старту, контрольні пункти (на яких у визначеному порядку має відмітитися) і фініш. Хто пройде всю дистанцію та зробить це швидше за інших, той і переміг. Для навігації орієнтувальник має карту та компас, а для відмітки – електронний чіп чи карточку(бігунок).